hero

Об этом

Всё, что вы хотели знать о сериале и партии "Слуга народа" и реальности.
Лето 2008-го. Мы с Маринкой гуляем по Люксембургу. Набрели на герцогский дворец. От остальных домов он отличается только гвардейцем у входа и флагами. Тут дверь дворца открывается, гвардеец берёт "на караул", выходит герцог с секретаршей, она ему что-то читает с листа на ходу. Я готовился, смотрел в интернете про герцогство и узнал Анри.
Из зевак у дворца только я и Маринка. Герцог нас замечает, кивает мне и имитирует воздушный поцелуй Маринке (она тоже готовилась и была одета практически в народный люксембургский наряд), сел в машину среднего класса и уехал.
В сцене участвовали только мы с Маринкой, герцог, секретарша, гвардеец и водитель. Никаких охранников, оцепления, прессы и т.п.
Успел сфоткать только гвардейца. Потом я нарисовал его в "Древе жизни".
Причём здесь "Слуга народа"? Это риторический вопрос.
hero

"...Что и так уже скоро, мол, мы начнем голодать"

Аукцион продолжается
Продаётся самая старая из моих картин в нынешнем формате. Эпохальная. Я тогда купил бумагу Canson A3 300 g/m2 и с тех пор рисовать на А4 стало неинтересно.
Итак:
The Red Shirm.
2002. Indian ink, watercolour on paper. 27x37 cm. Unframed.
Стартовая цена 5000 гривен.
Поддержите художника в не самые лучшие для него времена.
hero

(no subject)

Доэксперинтировася. Потерял доступ к Фейсбуку. При попытках восстановить попадаю в конце-концов на пустые страницы.
hero

Хочу гарну роботу.

Учора щось нахлинуло. Жити не схотилося. Прочитав в інтернеті рецепт, сходив та купив пляшку горілки та коробку пігулок. Напісав в фейсбуці "пока". Виконал пункт 1. Випив склянку горілки. Коли почав розгортати пігулки, в фатеру вломилися Глеб та Костя Бушинський. Відібрали в мене пігулки та горілку, та до часу ночі ми тренділи. Дякую. Вони висміяли мою нову роботу "Дюша, це не для тебе". А що для мене? Може хтось може попронувати щось. Я згоден на все. Охоронником, катом, двірником, зіц-председателем... ну ви зрозуміли.
Сьогодні почав велосезон. Доїхав до брата та мами. З мамою пообнималися. Я пообіцяв, що у наступному тижні я до неї переїду та будемо бачитися кожного дня. Це правда.
hero

Трудности перевода :)

Я принципиально пишу этот пост на русском языке. Я никогда не учил украинский. Ни в школе, ни дома. Сын офицера. Украинскому меня учила Маринка. Она тоже русская, но у неё было другое детство и другая профессия.
Сегодня я много переписывался украинською и заметил, что люди в общении со мной начинают переходить на русский. Типа "не будем мучить каличеньку".
Друзяки мои, пишите мне украиньскою и бейте линейкой по рукам, если я облажался. Меня теперь некому учить, кроме вас.
В память о Маринке. У неё тоже был акцент, как меня тут не зло подстебали.
Мені це важливо. Слава Україні!
hero

(no subject)

Усі ви святкували День Вишиванки, а я його провів у робочому одязі. Та ось вам чудова світлина від мене та від Петра (Він мені надіслав)
Це не Фотошоп.

и пізнали на фото лідера американської групи "The Doors" Джима Моррісона? Так-так, ви не помилилися - він у вишиванці. Кажуть, він любив і цінував українські вишиванки.
Ця світлина зроблена американським фотографом Гаєм Вебстером у 1966 році, коли вишиванки ще не підкорили світ високої моди та не майоріли на обкладинках глянцю. Кілька років тому це фото потрапило в мережу, спричинивши справжній бум!
Цікаво, що цю сорочку Джиму подарував українець Андрій Варгола, відомий всьому світу як засновник поп-арту Енді Воргол.
Як розповідала в інтерв'ю про це українка з Нью-Йорка Галина Хом'як, яка в 1968-69 роках працювала у "SURMA Ukrainian book and music store" - українській етнокрамниці, яка досі розташована на 11 E 7th St, вишиванки завжди були ходовим товаром, а особливо модними стали в кінці 60-х - початку 70-х років. Так, у її "зміни" їх купували зокрема Джиммі Хендрікс, Роберт Редфорд, Кендіс Берген і Вуді Аллен. Частим гостем у крамниці SURMA був згаданий Енді Воргол, майстерня якого розташовувалася неподалік.
hero

We

А теперь о главном. Уже год, как нет Маришки. Я всегда думал, что 18-го, но дружбаны начали названивать сегодня. Я стал грешить на память, но, пришедши домой, Фейсбук мне напомнил "Что с вами было год назад". А год назад я уже писал где будет Прощание.
Ну что? Прошла ВЕЧНОСТЬ. Первые месяцы меня вытаскивала собака Чуча, но и она скоро умерла. Чуча меня, кстати, спасла от суицида. Не морально, а буквально. Подменила таблетки. Таки да. Евреи, вуйки и собаки умеют невозможное, когда захотят. Вы не верите про таблетки? Все дружбаны в курсе.
Сегодня плохо, после звонков и воспоминаний и дождь весь день стеной. А завтра с утреца на работу. И будет хорошо.
hero

Я - легенда

Прокинувся на світанку. Сьогодні він був в 5:20. Через декілька хвилин телефон розіравався Раммштайном. Взяв слухалку.
- Альо.
- Андрей, моя Ксюня умерла. Я читала в Фейсбуке, что у тебя есть опьіт в єтом. Помоги!
- Добре.
Ксюня це ще одна собака з Чучиной тусовки.
Тре було бачити обліччя сусіда, коли я приперся о шостій ранку.
- Шо, опять?
- Такі да.
Дав мені лопату.
Подзвонів Тетяні, що зустрічаємось біля шкільної майстерні.
Потім все як завжди. Копав, засипав, коротка промова, тризна.
Танечка плакала, та ще дала пляшку настоянки. Коли повертав лопату, хряпнули з сусідом потрошки. Я сказав йому, щоб більше лопату мені не давав. Зараз питаюся подивитись комедії, що ви насоветували.